Labyrinth Of The Demon King — Темна подорож крізь феодальну Японію у стилі PS1

Ви прокидаєтесь посеред лісу. Навколо вас туман та тиша, лише кішка з перев’язаними очима занесла над вами ніж, щоб нарізати філе для супу на вечерю.

Саме так і розпочинається Labyrinth Of The Demon King, гра яка стала для мене таким собі кандидатом на Goty 2025.

На превеликий жаль для кішечки ми ще живі, але хто ми, що ми? Чому у нас в сумці якась дивна монетка? Насправді ми солдат одного з японських панів, якого вбив король демонів і ми шукаємо помсти за нашого пана, ось такий простий сюжет.

Проблема тільки в тому, що разом з паном король демонів забрав собі й величезний замок який і став його лабіринтом. Та який нам треба пройти.

Однією з ключових особливостей гри є її візуал, хоч гра і зроблена на Unreal Engine. Вона не виглядає як типова гра на даному рушії, а має стилізацію під ігри епохи PS 1 і в цьому випадку це прекрасно, бо я мало бачив ігор з хорошою стилізацією останнім часом. Взагалі гра подібна до перших ігор серії Silent Hill своїм візуалом, але про феодальну Японію.

Тож беручи до рук меч, а точніше те що від нього залишилось ми йдемо вбивати почвар. Хоча й вбивати місцеву міфологічну фауну не зовсім просто, оскільки потрібно враховувати показники витривалості, а також вчасно блокувати удари та не попадатись на рухи обманки.

Я вже мовчу про особливості ворогів де, наприклад скелета катаной не поколупаєш, а місцевим розжирівшими від м’яса людей танукі треба розчавити голову інакше вони не помруть. І це я мовчу про трьох повелителів башт лабіринту яких треба здолати… чи може все ж таки чотирьох?

Основний геймплей схожий на ігри серії Resident Evil тому готуйтесь, що вам постійно треба буде бігати з точки в точку відкривати якісь кімнати та вирішувати загадки, хоча справедливості заради загадок тут всього дві й вони доволі простенькі, просто читайте уважно підказки які дають вам персонажі.

А після того, як здолаєте одного з володарів можна і “матчі” собі заварити.

Але для цього нам треба потрапити в чайну… дещо незвичним способом. І окрім заварки чаю, в це місце ви будете ходити, щоб закупитися та покращити свою зброю. Оскільки так тут є багато зброї, але в цьому є невеличка проблема. Позаяк сама гра доволі коротенька десь на сім годин, що звичайно добре для такого проєкту.

Але який сенс мені використовувати зброю яку я знайшов в самому кінці гри? Оскільки по параметрах вона гірша за мою початкову прокачану. Так можливо в неї інший комбо мувсет, або вона накладає статусний ефект, але для мене це особливо не грало ролі. Крім того, в грі є також броня і різниця між різними комплектами для мене це досі загадка.

Оскільки якщо в зброї є параметри швидкості, витрат витривалості та шкоди то в броні жодного, а особливої різниці в отриманій шкоді я не помічав.

Також тут є талісмани корисна дрібничка яка допоможе і в бою і здоров’я поправити. І від них ви точно не помрете, як від брудного бинта яким перев’язували рани.

По сюжету також є одне зауваження… Щоб без особливих спойлерів скажу тільки те, що закінчивши гру на платину і побувавши абсолютно у всіх місцях в грі де тільки можливо я натрапляв на місця з якими точно можна взаємодіяти, але предмета для взаємодії в грі немає.

Ну або це якась третя мега складна загадка яку я так і не зрозумів. Хоча автор гри стверджує що в грі на момент написання цього тексту одна кінцівка…поки що одна.

Скріншоти гри були зроблені з використанням неофіційного українізатора (зважайте що він замінює російську).