Огляди

Огляд Borderlands – Історія яка погано збереглася до наших днів

Якщо взяти концепцію Diablo, додати вагон стволів і прикрутити геймплей шутера то вийде Borderlands.

Borderlands - огляд

Вітаю вас знову на просторах нашої ЕхоНет хвилі. Сьогодні ми поговоримо про початок про коріння та згадаємо як воно було і чи має актуальність сьогодні.

Зазначу що більшість сказаного може бути актуальним для оригіналу і що повністю пройшов я саме оригінальну Borderlands. Причини цього будуть вказані нижче.

Тож ви хочете почути ще одну історію…Першу історію

Давним-давно у 2009 році одна студія на чолі з одним напевно ще невідомим фокусником ігрової індустрії, на ім’я Ренді Пічворд, подумала. А що якщо взяти концепцію Diablo тільки додати в неї вагон стволів і прикрутити ігролад шутеру від першої особи? Так на світ з’явилася одна з найуспішніших серій лутершутерів у світі – Borderlands.

Взагалі якщо оцінювати першу частину Borderlands сьогодні, то я б сказав що гра цікава перш за все з історичної точки зору, бо, на мій погляд, вона дещо погано збереглася на сьогодні, особливо якщо дивитися на другу та третю частини навіть з усіма їх недоліками. Звичайно в гру все ще весело грати, але все ж таки є декілька нюансів.

Borderlands - герой

По перше це сюжет, а точніше його номінальність типу так вам потрібно відкрити сховище, вами керує якийсь кібер аватар, який вказує куди йти і все, як такого антагоніста в грі немає, ну точніше там один персонаж намагається робити потуги в антагоніста, але я вас прошу він за всю гру з’являється один раз перший і останній.

Та й сама гра відчувається саме як Diablo ви просто йдете від одного боса до іншого по дорозі виконуючи завдання і якщо в наступних частинах кампанія хоч і можливо коротка, але насичена подіями то тут вона просто коротка. Якихось виразних цікавих босів тут мінімум та й взагалі босів як таких тут мінімальна кількість, передостанній бос мене взагалі вразив через те, що він відчувається як майже рядовий моб.

Геймплей: Ті з яких все почалося

Що до геймплею то тут ми маємо чотирьох персонажів сирену Ліліт, берсерка Бріка, солдата Роланда та снайпера Мордекая. Кожен з них має своє особливе вміння та свою прокачку, але якщо в наступних частинах у вас є варіативність білду то тут вибір навичок дуже й дуже малий і більшість з них це пасивки і ви можете вкачати майже все дерево якщо не все за одне проходження.

Крім того, тут є прогресія вміння поводження зі зброєю і я розумію чому в наступних частинах від неї відмовились, бо виглядає вона зайвою, типу так у вас є поліпшення точності та швидкості перезаряджання зброї, але воно не таке вже й критичне, щоб якось по справжньому відчуватись, бо добре коли воно є, але й не критично коли його немає.

Окремий невеликий головний біль це розширення інвентарю, який відбувається так. Ви на якомусь рівні можете знайти робота “залізяку” який буде корчитись в муках, вам потрібно його полагодити знайшовши інструменти на локації й тільки тоді вам видасть гра покращення, а робот проведе до сховку зброї яка в більшості випадків вам буде непотрібна.

Borderlands - скриня із зброєю

Друге, але це сам лут, а точніше його стилістична та геймплейна одноманітність якщо в наступних частинах серії кожен виробник зброї мав якийсь свій унікальний стиль та особливості, то тут особливостей мінімум, а стилістично вся зброя виглядає майже однаково.

Наприклад, перед вами в скрині лежить дві гвинтівки Atlas та Jakobs ви навряд чи на вигляд зрозумієте де яка, хоча якщо ви знайдете якийсь улюблений ствол, то цілком можливо, що ви пройдете з ним більшу частину гри, а то й всю гру повністю як в мене було з “дамським пальчиком”

Не дивлячись на всі ці недоліки геймплей все може принести задоволення. Стрілянина цікава та й перша частина більш така темна та приземлена такий собі похмурий вестерн без того відриву що є в наступних. Крім того, на моїй пам’яті це єдина частина де ворогам настільки часто відриває якусь кінцівку при пострілі, що виглядає дуже епічно.

Проблеми гри року

Що до самого розширеного видання Borderlands яке є таким собі ремастером покращує графічну складову, додає поверхневу кастомізацію персонажа. Та виправляє деякі недоліки оригіналу то в мене з ним одна велика проблема яка мала б бути перевагою, а саме графікою. Чомусь графіка з різкими та чіткими текстурами в цьому виданні давить мені на голову при чому в буквальному сенсі, в мене чомусь після 20 хвилин гри вона починає боліти.

Чому Borderlands попала в той мізерний список ігор які мій організм фізично не витримує мені не ясно, в оригіналі такі проблеми відсутні. А так загалом розширене видання це всього лише легенька підтяжка гри не більше. Я навіть спробував дещо освіжити враження від гри перед написанням тексту, але в цілому думка що до цієї гри в мене змінилася не сильно.

І звичайно це видання має всі DLC, але про них треба розмовляти про кожне окремо.

Borderlands - герой

6/10

Як висновок можу сказати, що перша частина відомої серії Borderlands є тим чим вона є, а саме першою частиною відомої серії в ній видно поверхневість історії. Невдалі рішення в механіках через які приходить розуміння чому в наступних частинах від того чи іншого відмовились як, наприклад прогресія володіння зброєю.

Також дещо примітивний дизайн локацій без деталей для мене як для людини яка почала свою подорож в серії з другої частини. Проте у свій час вона хоч і була простою, але все ж таки революційною і зрозуміло чому набрала популярність. Але це було тоді зараз же, на мій погляд, ця гра скоріше історичний пласт.

Хоч Borderlands викликає в мене дуже змішані почуття, я все ж таки б рекомендував би її радше для історичного ознайомлення ніж для точки входу в серію, хоча знову ж таки думка суб’єктивна та смаки різні. Дякую що були з нами на хвилях ЕхоНету, можливо, ще побачимось.

Оцінка 10 різких текстур з 10.

Сторінка гри в Steam

Останнє оновлення -

Kurasagi - Автор статті Kurasagi
Фанат Японщини та різної ігрової шизи.
pepe Підтримати - твій донат це наша мотивація розвивати сайт fray Підписатись на Telegram - там новини, роздачі ігор та меми
Схожі статті

Коментарі