Інтерв’ю з Коркозою — розмова про творчість, пошуки себе та токсичність
Дізнайтесь хто такий Коркоза та про його шлях на YouTube, відношення з однолітками та творчі пошуки.
В першому інтерв’ю на GameKombo нашим гостем став Коркоза, відео блогер, стрімер, художник та моделер, перекладач та як він сам себе називає медійна особа. В цій розмові ви матимете змогу дізнатись про його шлях на YouTube, відношення з батьками та однолітками, творчі пошуки й чому він все більше ненавидить Х (Твіттер).
Розкажи, будь ласка, чому ти вирішив почати робити відео на YouTube?
Я давно про це мріяв, і розповів про це подрузі, вона мене підтримала і тоді я одразу почав займатись Ютубом. Саме вона допомагала мені з обкладинками перших відео. Створення відео допомогло вирішити одразу декілька питань: мати популярність та комунікацію з підписниками, бо я живу в місці де друзів знайти якщо не неможливо, то складно. І ця подруга допомогла типу тримати мені менталку. YouTube — це можливість отримати схвалення і підтримку, які мені потрібна.
Для мене це все ж суто гобі. Зараз я вже пів року монтую нове відео. Це затяглось, бо я взяв досить складну тему відео відносно попередніх які були набагато легші. Це ще і через, те що часто прокрастиную, але наразі з цим допомагає психолог, і тому процес рухається набагато швидше ніж колись.
Ти кажеш, що ти часто прокрастинуєш. Разом з тим я бачу в соціальних мережах, що ти постійно щось робиш, як так виходить?
Зараз в основному я працюю над відео , а з іншим я намагаюсь робити все потроху , доки є саме на це натхнення. Трохи помалював, трохи помоделив, і так всього досить, щоб не вигорати до цього і разом з тим, мати якийсь прогрес.
А як взагалі відбувається, що ти захоплюєш такою кількістю творчих речей одночасно?
В одного блогера який малює піксель арти, побачив, що можна легко створювати lowpoly моделі. Оскільки це відносно просто я взявся пробувати.
Малювання для мене відкрила подруга, і інша не дуже хороша українська блогерка-художниця яка зараз веде свою діяльність українською, хоч і досі має деякі російські сліди (думаю багато людей навіть знають про кого я). Загалом якщо мені просто щось цікаво, я це пробую і роблю доки не втрачаю цікавість. Музика та інше за цією ж аналогією, зараз я купив губну гармоніку тож вчусь грати на ній (незважаючи якою поганою вона не була), а там вже буде зрозуміло чи продовжу.
Що б сам обрав найголовнішим?
Це було б YouTube, 3D та медійність. Прагну покращувати свої навички та згодом заробляти гроші з захоплень.
Зважаючи на твій вік (Коркозі 12 років), як батьки ставляться до твоїх захоплень, яких доволі багато?
Підтримують, але не так щоб усі родичі. Наприклад я захопився 3D моделювання, і та ж мама мене підтримує. Їй цікаво яку модельку я зроблю, що я зараз моделюю. Також недавно я захотів повернутися до малювання, тому мені замовили граф планшет. Чому? Бо це круто коли ти можеш намалювати те, що ти сам хочеш і саме те, що у твоїй голові. Тоді я порадився зі знайомим художником Tokuri, та іншими з мого Discrod серверу, який без екранний планшет мені взяти.
Я про це розповів мамі, вона мені також знайшла ціно-оптимальний планшет на Amazon, я ще раз допитався у знайомих і зараз він до мене летить.
Тоді логічним питанням буде чи знаєш, що таке ейджизм (дискримінація за віком) та чи стикаєшся з ним?
Так-так! (буквально вигукує) Я постійно борюсь з ним, усюди, де можу, бо зазвичай це взагалі не обґрунтовано. Зазвичай не кажу свій вік при знайомстві, щоб потім не виникало зайвих питань, вважаю це чесно.
Часто десь бачу обмеження, що не можна грати, знаходитись на Discord сервері чи щось подібне, якщо тобі менше ніж 13 років, в багатьох випадках я просто йду, хоч іноді можу залишитись якщо це якась українська спільнота. Хоча я знаю, що багато людей стають янголами, завжди ставили свій справжній вік в інтернеті (ні).
Разом з тим в більшості випадків, я не розумію з чим це пов’язано. Вважаю, що якщо ви не хочете бачити в себе неадекватних школярів, то спочатку дайте їм зайти, а потім вже обмежуйте їх виходячи з поведінки, а не віку.
А чи буває таке, що ти розумієш, що тебе хвалять через вік, щоб підтримати, і якщо так, то яке твоє ставлення до цього?
Не люблю коли мені брешуть. В мене як мені кажуть є проблема з самооцінкою, тому мене легко забулити. Часто мене тролять коли я прошу цього не робити, а потім я їх посилаю і вони затикаються. Це рідко буває, бо зазвичай я не лаюсь, і це скоріше виключення.
Ти кажеш, що не лаєшся, але от інтернет це точно не місце, де всі чемні та позитивні, як твої батьки ставляться до того, що ти багато часу там проводиш? Зокрема у Твіттері, яки доволі токсичний.
Ну по перше, інтернет впливає на дітей. Також треба розрізняти лайку та матюки. Гіперопіка — це жахливо. Всім батькам треба розмовляти про те, що відбувається у житті дітей (і не відправляти їх до ШКІЛЬНИХ психологів). Матюки це нормально, але їх заборону використання можна обґрунтувати не через релігію. Просто треба знати де її використовувати.
Те що ви перекриєте пів інтернету дитині, щоб вона нічого поганого не казала, нічого не змінить. Про матюки вона і так дізнається в школі і всяке більше. Обмеження дитини, це гіперопіка, і гіперопіка це погано.
Знаю, що ти ще й перекладами займаєшся і маєш свою спілку Patsiuk Localizator, розкажи про це.
Так, туди ще входить мій друг MEGATREX4 з СУМ (Спільнота українізації модів), що перекладають моди для Minecraft та невеликі ігри. Це почалось влітку 2023 з перекладу JackBox, а потім я зрозумів, що хочу все ж свою спілку і переклади ігри.
Моя англійська не ідеальна, проте більшість часу ми здебільшого вичитуємо і правимо машині переклади, що є нормальною практикою. Ми розуміємо, що результат важко назвати професійним, але і ми не позиціонуємо це, як щось більше ніж фанатські переклади, хоча звісно завжди готові правити помилки, які допустили.
Наш переклад додали офіційно до гри Windowkill і це вже невеличкий успіх для спілки аматорів.
У тебе бувають конфлікти з батьками через те, що гобі займають більшість твого часу? Чи не бачать вони проблем в навчанні через це?
Конфлікти можуть бувати часто як і завжди та у всіх. Я дуже не люблю математику (мама каже, що я розумничка якщо мені пояснить). І я не бачу в цьому проблеми. Завжди краще вчити дітей там, де в них є результат, а не робити з них відмінників 24/7.
Розповім трохи про свою вчительку з малювання: це Ірина Фаріон у світі малювання. Вона зовсім не розуміє чужих стилів, все має бути однаково під шаблон. Вона буквально будь-яку роботу може обісрати, незважаючи як дитина старалась.
Саме через таких вчителів я готовий прогулювати уроки, і саме через них діти не люблять малювання. 90% вчителів не знають про мою діяльність. Школа, а тим більше клас, це не місце для підтримки, я і не намагаюсь її там шукати (хіба що з деякими вчителями).
Розкажи, а який «фізичний» Коркоза, тобто чим ти захоплюєшся поза віртуальним світом?
Граю на калімбі, губній гармоніці, також я актор, часто виступаю зі своїм колективом в школі або Івано-Франківській філармонії. Багато граю в ігри, але це не єдине чим займаюсь. Насправді люблю читати, от нещодавно прочитав два томи про Кішку Чі, а зараз читаю Мумі-Тролів першу книгу та «Танці з кістками» Мед Гобліна. Її обрав по приколу, бо всі про неї говорили, і стало цікаво, що в ній такого, там розчленьонка, весело. Звісно написано важкувато і шрифт дрібнуватий.
Давай трохи пофантазуємо. Якби ти міг змінити, що завгодно (крім існування росії), то що це було?
ТВІТЕР! І все. Він дуже токсичний, бо багато людей сваряться між собою, а ти стаєш заручником ситуації, бо вони роблять це за спиною один одного. Ти ж бачиш усе, і такий: «Вау, як приємно, що ви один одного поливаєте брудом». Це точно правильно і так треба робити, ні. Люди готові срати одне одного через пару рожевих пікселів на екрані. Ця соцмережа приносить мені тривожність та депресивні стани ніж любов до людей.
Інших негативних речей окрім звісно локалізації та русні в командах мені важко назвати. Згадав, головна проблема це Hollow Knight: Silksong. Я її чекаю, але розробники вже надто затягнули, треба якось комунікувати, а не тримати в очікуваннях. Хай би показали щось чи написали, що вони живі, а не в виробничому пеклі.
А якщо говорити про ігри, то щоб ти змінив і як ти взагалі обираєш? Звісно окрім Minecraft.
Не думай, що я великий фанат Minecraft, я довгий час його недолюблював, через ненависть до Microsoft. Я люблю інді, бо вони недооцінені. Не люблю ААА, і надто реалістичну графіку. Реалістичні ігри на Unreal Engine, не сильно відрізняються одна від одної і мені приємніша мультяшна чи піксельна графіка в іграх.
Опубліковано: 30 Червня 2024
INDIVID GAME Блогер-журналіст та фанат TD, FPS, RTS ігор.
