Огляд The Sinking City – Слабкий детектив натхнений Лавкрафтом

Почнемо з того, що я є поціновувачем творчості Говарда Філіпса Лавкрафта, а тому коли Frogwares, розробники доволі непоганих Шерлоків анонсували… Хоча стоп, тут варто сказати, що спочатку ця гра мала бути зовсім іншою, але під час розробки проект забрали у розробників і передали іншій команді, а на його місці виникла The Sinking City.

З The Sinking City в мене були доволі важкі відносини, спочатку я намагався пройти на піратці і закинув через пару годин плюючись, потім в сімейній бібліотеці Стіму історія повторилася, а потім я придбав її та закінчив на так звану стімовську платину. Чи змінилося в мене відношення до гри? Ну не зовсім.

Сюжет

Історія починається з того, що головний герой, детектив Чарлз Рід приїжджає в містечко Окмонт, щоб вияснити причину своїх жахливих видінь і прямо з порогу його підписують на розслідування вбивства одного з членів місцевої впливової родини.

Геймплей

Детективний геймплей тут доволі типовий для всіх тих, хто знайомий з іграми Frogwares. Ви знаходите зачіпки, а потім взаємодієте з архівами, або людьми або відтворюєте послідовність подій.

Але варто зазначити, що сегмент де ти занурюєшся в себе, щоб у голові відтворити ланцюг подій тут найбільш простий серед всіх сучасних ігор цих розробників, тобі просто потрібно виставити правильну послідовність, яка зазвичай доволі проста без ніяких “фальшивих варіантів”. Тому якщо ви звикли до челенджу попередніх ігор в цьому плані то забудьте.

Одним з нововведень гри став відкритий світ і це одна з моїх проблем з цією грою. Бо світ тут.. мертвий. Це звичайно дивно звучить враховуючи сетинг, але ми маємо ціле місто Окмонт яке майже доверху заповнене статистами в самому прямому сенсі цього слова.

Люди на вулиці на тебе не реагують ніяк, плюс вони доволі часто багують і ти бачиш деякі доволі дикі ситуації особливо з одежею. Не знаю, можливо я якось не так це сприймаю, але ти прям відчуваєш другорядність всіх городян крім деяких винятків.

Інтер’єри тут ще одна проблема. Доволі скоро розумієш що вони шаблонні до абсурдного великі та подекуди пусті наче граєш в гру від Ubisoft, навіть точки інтересу у вигляді таких собі ілюзорних стін які є частиною геймплею розташовані в одних і тих самих місцях, тому зрозумівши паттерн інтер’єру один раз ти будеш знати всі наступні, а всього їх наче 3-4 окрім квестових звичайно.

Але є і хороший момент, відкрите місто в грі каже вам самому шукати потрібні вам місця ось вам адреса, а далі шукайте по мапі, бо позначок в місті немає, місцевим вони не потрібні, а на зайд начхати.

Хоча в мене інколи сильні запитання до левел дизайну. Бо як я можу зрозуміти, що он ті двері в кутку є рестораном, базуючись на тому, що над дверима є червоний кошерний навіс, без вивіски. При тому, що все інше виглядає як просто будинок?! Я таких навісів за всю гру сотні бачив.

Бойова система і прокачка героя

Також разом з відкритим світом, нам представили в грі бойову систему та крафт з розвитком персонажа. А то як це хтонічний жах і без виживання, проблема втому, що виживання в цій грі не працює. Ну точніше воно працює плюс мінус першу половину гри, а далі все… у вас будуть повні кишені набоїв і всього на світі які ви собі крафтите, я у другій половині гри став настільки самодостатнім, що мені навіть непотрібні були нагороди за завдання.

Адже навіщо, якщо можу просто забігти в небезпечну зону в грі в якій завжди купа монстрів та хламу для крафту і ухиляючись від місцевої фауни швиденько все зібрати. З прокачкою персонажа ти просто ламаєш це виживання ще більше, бо в тебе і ресурсів менше на крафт йде і набоїв стає дофіга і трохи.

Прокачка це ще один цікавий пункт, бо тут можна вийти в перекач, якщо у вас є DLC з бустом, то доволі швидко. І полягає цей перекач в тому, що ви будете отримувати досвід і очки прокачки, але нічого зробити не зможете, бо вже все вкачали. Досягти цього можна просто фармом монстрів в небезпечних зонах, або виконанням абсолютно всіх додаткових завдань.

Бойова система у The Sinking City дещо поломана. Ну тобто вона є, вона працює, але вона працює трошки дубово, а та зброя яка цю дубовість нівелює, до якої у вас мало набоїв, так це я про автомат з двома барабанами які на очах розтають.

Тому для мене бойова система складалася з револьвера, гранат та лопати, а весь інший арсенал я майже не використовував.

Деякі побічні квести тут також викликають питання, бо тут є велика кількість квестів на збирання чогось, золота, листів або ще чогось, я пройшов абсолютно весь подібний контент що був в грі і він в якийсь момент почав мене бісити, єдине, що вони мали подекуди круті описи через які передавалася історія, але як я зрозумів це здебільшого стосується DLC контенту.

До основної історії та квестів з детективним геймплеєм питань немає, там все зрежисовано непогано.