Chronicles of Vipers: Геймдизайн, що крадеться, гадюка, що зачаїлась – Огляд
Візуальний стиль, геймплей та концепт українського шутера від першої особи Chronicles of Vipers.
Десь рік тому, я пограв у досить цікаву демку – КосмоОдісея: Подорож до Марсу. Це була доволі непогана заявка на українську іронічно-фантасмагоричну адвенчуру, у якої навіть з’явилося продовження. Тож я став слідкувати за діяльністю розробників з Brenntkopf Studio Kharkiv у Steam, на наявність цікавих анонсів.
І ось буквально вчора, зі мною зв’язався розробник, що попросив оцінити їх нову гру Chronicles of Vipers. Це шутер, стилізований під дімейк, та натхненний бойовиками з VHS касет та іграми типу Commando. Та ще й з українською озвучкою українських ігрових ютуберів.
Візуал
У авторів за кілька ігор напрацювався певний стиль – графічні вставки під час брифінгів з характерним фільтром, та певні асети які вони так чи інакше перевикористовують із гри у гру. І ось якщо у попередніх іграх цей стиль був досить доречним, то в більш реалістичному шутері про Латинську Америку це виглядає трошки дивно, постійно кидаючись в очі.
Доповнює незрозумілість візуального дизайну і напів пусті коробки-будинки які рясно розташовані по рівнях. Зайшовши в таку коробку, я максимально пригнічувався тим що вона пуста. Замість веселої атмосфери дімейку про командос, я ловив флешбеки про лімінальний простір з часів Garrys Mod, де люди гралися з фізичними об’єктами.
Музичне оформлення у грі вийшло як треба, трошки латіни, трошки нагнітаючого ембієнту. Окремо хочу виділити українську озвучку всіх діалогів, її дійсно приємно слухати, також мене повеселили крики солдатів картелю з яким вони бігли на мене в атаку, а потім проклинали мене, помираючи.
Інтерфейс та технічний стан – дуже великий конфуз в мене викликала механіка відкривання дверей – треба послідовно натискати клавіші на екрані, поки не відкриються двері. Це максимально неочевидно, оскільки як раз у старих шутерах максимально спрощували пазли та взаємодію з оточенням. Тут же навпаки – симулятор крадіжки з проникненням. На 3-ох рівнях можна вистрибнути за рівень, гру це не сильно ламає, але перезавантажити рівень доведеться.
Геймплей
За що люди люблять шутери — за різновид зброї для веселого знищення усіх ворогів, за челендж пов’язаний з виживанням від кількості/небезпечності ворогів. Так ось, тут ці механіки відсутні. Більше того, я б назвав це скоріше симулятором прогулянки, бо на великих рівнях типу Плантації або Джунглів – можна пробігати ворогів з краю.
І так, зброя в нас тільки одна на всю гру, вороги стоять групами по 3-5 людей просто на дорозі. Іноді можуть заховати снайпера. В нас є два виходи – стріляти в майже беззбройних ворогів, бо поки вони піднімуть зброю/добіжать до вас – ви встигнете вже їх вбити. Інший вихід це просто оббігти їх збоку до наступного скрипта. Також є варіант на деяких рівнях зайти в будинок і розстріляти ворогів з вікон, бо вони вас перестануть бачити.
Найдинамічніший був рівень в катакомбах, де оцей коридорний підхід до ґеймдизайну спрацював. В той час як на всіх інших рівнях, які були зроблені аренами – механіка шутера абсолютно не робоча.
З початку рівня нам дають аж 360 патронів, яких вистачає з головою, але по рівню є аптечки й патрони, тож якщо вас випадково накоцали – треба лише забігти в один з будинків. Там може бути або все, або не бути навіть оформлення коробки.
Концепт
В цілому, все звучить непогано – дімейк, шутери з 90-х, українські блогери, озвучка. Навіть сценарій тут непоганий, доволі логічний, та трошки мемний і це плюс. Ми граємо за спецпризначенця, який рятує спочатку своїх побратимів, а потім рятує увесь світ від наркокартелю.
Та клішований текст це не те за що ми любимо бойовики 90-х і сам по собі він навіть не змушує посміхатися, коли ти все це слухаєш. Бо тільки що 10 хвилин просто бігав по пустим коробкам тригерив скріпти.
Хочу використати одну з небагатьох своїх негативних рецензій, щоб підняти проблему взаємодії українського геймдев ком’юніті, яку бачу зараз. Це відсутність кооперації, взаємообміну фідбеками, якимись доробками. В нас є гарні платформи типу kutok.io, івенти типу Ukranian Visual Novel Jam, Discord та Steam ком’юніті, де автори можуть взаємодіяти з аудиторією на етапі створення гри, показу концептів і демок, ранній доступ нарешті!
Я впевнений, що дороблений концепт на етапі розробки, предпокази гри, обговорення — зробили б Chronicles of Vipers повноцінною грою. Замість цього це виглядає як лут грошей і знецінює підхід авторів до своєї роботи, і до гравців, які це куплять.
4/10
На жаль, я категорично не рекомендую витрачати на це свої гроші та час, бо це радше сира пре-альфа демка, в яку не цікаво грати вже після завантаження першого рівня, ніж гарна українська гра.
Опубліковано: 25 Червня 2023
himarsGG (Олег) Розповідаю про ігри, у які варто пограти.
